Вхід Реєстрація

Класики нової української літератури

Нова українська література – це література, що охоплює 19 століття і характеризується більш новою та зрозумілішою для народу літературою. Українці звикли називати її ще «Літературою XIX-початку XX ст.» Можливо у вас з’явиться запитання чому саме така назва, що ж нового в цій літературі?! З історико-літературного погляду новизна відповідає і змістові, і формі. З кожною епохою людство змінюється, як і змінюється його ритм та погляди на життя. Тому якщо порівнювати давню, то це була зовсім нова література мовного оформлення, нового героя та тематики, яка прийшла до нас з новою епохою – епохою пробудження українців проти соціально-національного гніту.

Нова література поділяється на чотири періоди. Перший період присвячений розвитку сентименталізму та реалізму. У другий період зароджується романтизм, ще цей період присвячений творчості Шевченка. Третьому періоду притаманний натуралізм. Саме тоді починає зароджуватися публіцистика та журналістика. Кінець 19 початок 20 століття називають періодом модернізму.

Просвітительський реалізм – це напрям в українській літературі та мистецтві, у якому об’єктивне та правдиве відображення. Саме реалізм давав абстрактним поняттям реальне існування. Представники реалізму є Марія Вілінська ( Марко Вовчок), Панас Якович Рудченко (Мирний), Борис Дмитрович Грінченко, Іван Франко, Іван Нечуй-Левицький, Грабовський Павло Арсенович тощо. Формування реалістичного напряму пов’язане і з творчістю І.Карпенка-Карого та Кропивницького. У той час в літературі з’являються нові жанри : елегійна лірика та сатира набувають популярності, зароджується соціально-психологічна новела, історична повість,роман-хроніка. Тарас Шевченко говорить: «Учи неложними устами // Сказати правду...». Це говорить про те, що одним із основних художніх принципів реалізму є правда.

Французький термін романтизм означає напрям у літературі, який виник наприкінці XVIII століття в Німеччині. У творах завжди герой перебуває в гармонії з природою та природним життям ; присутня фантастика ; часто показ трагічних подій ; ідеалізація патріархальних відносин. Представником романтизму можна сміло вважати Євгена Павловича Гребінку (1812-1848).Йому належать такі ліричні поезії : «Човен», «Українська мелодія», «Заквітчалася дівчина», «Маруся» та інші. Вони виникли на грунті народної творчості. Відомий нам поет-романтик Микола Костомаров (1817-1885). «Украинские баллады», «Вітка», історичні п’єси це все збірки Миколи Івановича.Також добре відомі нам вірші Віктора Миколайовича Забіли. Вони виконувалися як народні пісні. До своїх віршів «Не плач, дівчино» та «Човник» Забіла сам створив мелодію. Генієм Галичини вважається романтик М. Шашкевич – провідний діяч «Руської трійці». Перші його твори з’явилися в збірнику «Русалка Дністрова» у 1837 році, це була до речі перша книга народною українською мовою в Галичині.

Існувало два осередки романтизму в літературі: Київський та Харківський. Представником першого були: П. Куліш, М. Максимович та всім відомий Тарас Шевченко. З Харкова до Києва прибули Амвросій Метлинський та Микола Іванович Костомаров, що вплинуло на відкриття Кирило-Мефодіївського братства. Програму для братства написав Микола Костомаров. Також існували і романтики з інших міст. У 1861 році вийшов журнал основа. Саме цей факт сприяв третьому етапу розвитку романтизму. Навколо журналу згуртувались діячі між яких був Білозерський Василь Михайлович та Петро Куліш – автор першого історичного роману «Чорна Рада».

Період, коли істотним стає все нетипове – це нове розуміння людини, саме тоді і зароджується модернізм. Модернізм – це літературні тенденції, які виникли наприкінці 19 століття. Імпресіонізм,футуризм, експресіонізм, символізм, неоромантизм та неокласицизм – це течії, які має модернізм. Одним із перших представників модернізму в українській літературі є Ольга Кобилянська. Ольга спілкувалася з німецьким письменником Людвіґом Якобовським. Спілкування з ним відбивали певні закономірності розвитку міжлітературних взаємин української та австрійсько-німецької літератур кінця XIX - початку XX століття. Кобилянська почала писати рідною мовою саме завдяки впливу своїх оточуючих. Брала активну участь у феміністичному русі, де порушувала питання статусу жінки в суспільстві. Ольга не боялася висловлювати свої думки та говорила « що думає». Провідна думка її творів – це зображення села, його морально-етичні та соціально – психологічні проблеми.

Героєм неоромантичного твору – була особистість, яка намагалася, щоб мрія стала дійсністю. Велику увагу приділяли внутрішньому світу особистості; схилялися до містицизму, підсвідомого ; надавали перевагу творчій інтуїції у модерністську епоху. Представником модерністського стилю вважають також Лесю Українку. Письменницю називають перш за все поетесою мужності та боротьби. Усі її ліричні твори можна умовно поділити на пейзажні, особисті та громадянські. Творчість Лесі Українки має винятково велике значення в українській літературі, саме вона збагатила поезію новими темами та мотивами. Лесі присвячені фільми та документальні стрічки, було чимало театральних постанов за її творами, перекладено твори Лариси Петрівни.

Ще одним представником модерністської течії можна вважати Івана Яковича Франка – видатного письменника, українського поета,прозаїка, драматурга, критика, видавця, громадського та політичного діяча, публіциста. У доробку Франка півтисячі ліричних творів. Саме його називають титаном праці. Надзвичайно працьовитий він показав себе у різних сферах діяльності. Енциклопедично освічений та всебічно обдарований, саме так можна сказати про великого поета. У скарбниці поета є декілька незавершених поем.

Проза Франка – багатий ідейний зміст із великим розмаїттям жанрових тем від готики до романтизму У сфері прози письменник працював понад сорок років. Існує 19 збірок, де зібрані прозові твори Івана Франка.

Ще один відомий модерніст та класик нової літератури – Павло Тичина.Народною мовою Тичина вміє дуже гарно орудувати. Саме через це він писав такі гарні твори. Існує ще безліч геніальних письменників, яких ми називаємо класиками новітньої літератури. Вони збагатили нашу літературну скарбничку так, що ми зараз можемо насолоджуватись їхніми творіннями.

ПнВтСрЧтПтСбВс

Наші партнери