Вхід Реєстрація

Роман про Трістана та Ізольду як гімн відданості у коханні

Кохання може все і все здолає

В. Шекспір

Кохання – це світле та щире почуття, яке виникає між двома людьми. Кохання може починатися раптово, з першого погляду. А бо спочатку люди можуть бутизвичайними друзями, а тільки через деякий час починають стосунки, які потім переростають у палке кохання. Кохання наче чутлива квітка. Без піклування та доброго слова воно гине. Це не секрет, що кохання - легко загубити. А якщо почуття зникло, то його вже не повернеш.

Тема кохання - це вічна тема, яка завжди буде бентежити душі читачів. Справжні почуття не згасають. Вони є вічними скарбами людської душі. Сильні почуття чи звичайна симпатія, але всі ці емоції стимулюють людину до вчинків, до авантюр. Саме почуття - це духовна пожива людини, яка стимулює до дій. Багато письменників, художників черпали своє натхнення саме з цього почуття, яке давало їм ейфорію, окриленість. Саме такі враження давали натхнення та стимул на мистецтво. Адже і велич людини вимірюється не її виглядом чи звичайною картинкою, а силою її вчинків та щирістю почуттів.

Скарбниця світової літератури сповнена прикладами про трагічне та нещасне кохання, де герої були або розлучені, або їх кохання ніхто не сприймав серйозно. Навіть в українській літературі є такий приклад закоханих, як Іван та Марічка, Михайла Коцюбинського, які мали поетичні душі та чуйні серця, які щиро кохали один одного. І при цьому були щасливі, як малі діти. Світова література сповнена такими прикладами.І один із них я хочу розглянути, а саме приклад Трістана та Ізольди, їх відданість у коханні і їх стосунки в загалі.

Кельтська міфологія відчувається протягом усього твору . Це не тільки такі чарівні образи, як переможені Трістаном дракон і велетень, а й почуття які спалахнули між головними персонажами із-за чарівного зілля. І зараз мова піде саме про ці почуття.

Багато критиків, хто глибоко вивчав „Роман про Трістана та Ізольду", називають їх кохання - грішним не тільки в середньовіччя, але й з огляду традицій християнської моралі, вважають такі відносини не приємлемі. Але закохані не зважають на ці закони, вони стурбовані тільки одним, як сховати від оточуючих ці стосунки і в що б то не стало продовжити кохати один одного.

Я хочу більш детально розглянути кохання Трістана та Ізольди протягом всього оповідання. З чого ж воно розпочалось: Трістан, захищаючи землю, вбиває загарбника, він виявився дядьком Ізольди, але так трапилось, що він закохався в цю саму Ізольду Золотокосу. Ізольда не може пробачитивбивство дядька, тому хоче помститися, але не змогла.

Їх кохання стало вже не стримане і палке. Ніякі обставинами чи перепони не здатні розірвати такі щирі стосунки. Навіть відстань не є проблемою для справжнього кохання. Саме кохана може повернути до життя вмираючого Трістана, і саму цю ситуацію я хочу розглянути, як ще один приклад гімну відданості у коханні.

Піддаючи себе небезпеці, Трістан захистив свого друга, але знову отримав смертельну рану. Він розуміє, що допомогти йому може тільки одна людина - Ізольда, його кохана, тому просить друзів знайти її. Домовившись про сигнал - біле вітрило на човні, означав, що Ізольда на кораблі, а якщо чорний, то знайти її не вдалося. Про цю домовленість дізналась дружина Трістана, Ізольда Білорука, і коли на горизонті з'явився човен з білим вітрилом, то вона збрехала Трістану і сказала, що там було чорне вітрило. І на жаль, дружина забрала останню надію у Трістана, а разом з нею і життя самого героя. Ізольда Золотокоса з'єдналася з коханим, але пізно. Вони протягом всього життя були далеко один від одного, але берегли пам’ять про ті почуття, які були між ними. Хоча вона не встигла вчасно, але вона приймає рішення і теж вмирає разом з ним. Ось така водночас чаруюча сила кохання, в той же час, настільки страшна.

У кожного в житті трапляються дуже багато гарних речей.На прикладі Трістана та Ізольди нам продемонстрували вічні людські почуття й бажання. На цих образах ми вчимося бачити не тільки, яке було минуле, але й яке зараз сучасне. Так, це було велике, але й одночасно трагічне кохання, яке воно пройшло випробування не тільки розлукою, але й смертю. Тому цей твір зайняв належне місце серед перлин світової літератури. Трістан та Ізольда показують нам справжню силу кохання, ніяка відстань не перешкодадля справжнього і щирого кохання. Цих героїв я можу назвати відданими у коханні, їх почуття відданими і їх життя відданими один одному.

Павленко Анастасія

ПнВтСрЧтПтСбВс

Наші партнери